Мозаїка української душі

Такою була тема інтелектуального лабіринту. Недарма в цю назву внесене містке багатогранне визначення «мозаїка» як різнокольорові скельця, на яких зібрана була інформація, що розкриває таємниці української душі.

Розлога територія України, невимовна краса ландшафту, оксамитовість ласкавого клімату, сонячна насиченість, високе яскраво-блакитне небо, буяння зела і злаків, квіткових барв і пташиного співу, казкова плодючість найпотужніших чорноземів на планеті – це наша українська земля. Злиття людини з навколишньою розкішшю породило душевний світ українця з унікальною історичною долею, неповторними духовними якостями, прекрасною душею, особливим характером, у якого степова волелюбність і непокірливість поєднуються з європейською поміркованістю.

Захід розпочався виступом Скриль В.І. – наукового працівника музею ім..І.П.Котляревського про людину з великою українською душею, народного поета,Великого Кобзаря Т.Г.Шевченка.

Знання з актуальних проблем українознавства «Я знаю Україну» продемонстрував студент гр. 31ФР Ареф`єв Дмитро.

Студенти груп 31ФР,41ФРз перегорнули масив думок – лабіринтів про інтровертивний соціум українців. Цікавими були їх виступи про характерні риси української душі: миролюбство, сміливість, волелюбність, демократичність, обдарованість, сердечність, оптимізм, повагу до родини, поклоніння перед жінкою та ін.

Презентація легенди про дівчину Україну (ролі виконували Горошко Віта,Ареф`єв Дмитро,Ковтун Руслан) розкрила ще одну сторінку таланту українців.

Доповнили грань української душі гумор, влучні жарти, що озвучили в діалозі баби Параски й баби Палажки за твором Нечуя-Левицького «Кайдашева сім`я» студенти 21ФР Горошко Віта, Веклич Оля, Рязанова Іра.

Всі ці складові дали можливість розкрити образ українця, його душу, що є візитною карткою українського народу.