«МОВА – вбрання душі – це тема години спілкування студентів спеціальності «Спеціальна освіта»


«Без любові до рідного слова, не може бути ні  всебічної людської вихованості, ні духовної культури… Мовна культура – це живодайний корінь культури розумової, всього розумового виховання, високої справжньої інтелектуальності», – вважав В.О.Сухомлинський.

Мова людини – найвищий ступінь її національної самоіндентифікації.  Коли зникає мова, зникає народ. Доки жива мова – живий і народ. До нас вона промовляє могутнім, рідним, чарівним словом. Найбільше, найдорожче добро в кожного народу – це його мова, його багата скарбниця, в яку народ вкладає і своє життя, і свої сподівання, і розум.

Складний шлях пройшла рідна мова: казки, думи, приказки, порівняння – тут мудрість народу, його душа. Наше завдання – розвивати інтелект через силу слова. Яка у нас мова – так  нас і оцінюють люди, наш розум, культуру, виховання. Мову свою треба любити  – душею, серцем. Мова  – дзеркало душі, її перлина, її вбрання, скарб, без якої людина не може прожити. Треба розмовляти правильно, вишукано, щоб всім хотілося її знати.

Цю ідею намагалися студенти реалізувати на «поетичному зорепаді»  – «Мова – вбрання душі». Прологом стали лінгвомеседжі «Перлина душі – наша мова і слово». Серед них висловлювання про мову Т.Г.Шевченка, В.Сосюри, Д.Білоуса та ін. А далі, дійсно, пішов «поетичний зорепад» на тему: «Малюємо словом свою Україну і мову її солов»їну». Звучали вірші про красу рідного слова, які посідають одне з найчільніших місць у скарбниці нашого народу  М.Рильського, Л.Костенко, О.Забужко, І.Багряного, М.Лотоцького, Н.Красоткіної на ін. В кожному вірші, за словами М.Гоголя, звучали що «не звук, то й подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла».  В цьому зорепаді взяли участь всі учасники заходу.

Тепло зустріли студенти сценку «Баби Параска і Палажка на святі рідної мови». Одна з героїнь звертається до читачів сокровенними словами:  «Мова  моя – найкраща для мене з усіх мов. Люди! Вивчайте, збагачуйте нашу мову». Цю сценку підготували студенти: К.Рибакова та В.Тушна (СПО-19-1)

Велику цікавість викликали  «лайфхаки  українською» на тему: «Говоримо правильно». Це корисні поради, що спрощують процес досягнення мети: як використовувати кличний відмінок (діалог вдало виконали студенти К.Рибакова і М.Ткач). Лайфхак «Фемінітиви» спрацював і як метод навчання,що дозволив одразу здобути знання про назви жіночих професій в українській мові: «фотографиня», «критикеса», «продюсерка» та ін. Творчо виконали це завдання і засвідчили, що жінки рівні в правах з чоловіками,  студентки групи ЗСПО-18-1 С.Біліченко, В.Юренко., І.Говорун.

Емоційно виконувалися на заході й вправи на тему: «Розмовляти рідною мовою, це саме, що й дихати». Кожен учасник висловлював свої аргументи, добирали слова в риму до віршів, ставили наголоси в складних випадках, рятували слова від суржиків.

Мова наша – це музика душі, її вбрання. І раптом прозвучали живі акорди фортепіано у виконанні К.Рибакової, яка виконувала українську народну пісню: «Ой під вишнею, під черешнею».  І миттєво з»явилися на сцені чарівні Світлана Біліченко і Олексій Стеценко. Зал вибухнув дружніми оплесками за цю прекрасну  танцювальну імпровізацію під звуки української народної пісні.

Акордом заходу стало цікаве відео гурту ТНМК «Історія України за 5 хвилин». Перед очима за лічені хвилини промайнула історія нашої держави – «строката, яскрава», в якій виховали мову «як твердую крицю». Українцям є чим пишатися. А що буде далі – залежить від кожного з нас.

Всі ці складові заходу дозволили побудувати ефективний діалог на шляху до того, щоб прозвучала відповідь: «Чому я люблю українську мову? Люблю тому, що мова ця моя».