Директорка Полтавського інституту економіки і права: «Близько 70 відсотків наших випускників працюють за фахом»

Нинішнім абітурієнтам досить складно визначитися, куди вступати, адже кількість сучасних спеціальностей у вишах зростає, і для молоді відкривається безліч нових можливостей. Про аспекти навчання в Полтавському інституті економіки і права розповіла директорка закладу освіти Надія Мякушко.

– Надіє Семенівно, чому абітурієнт-2020 має обрати саме ваш навчальний заклад?

– Університет «Україна» – один із найбільших недержавних закладів вищої освіти. Сьогодні це понад 16 тисяч студентів, понад 100 спеціальностей, понад 40 структурних підрозділів, таких як наші інститут та коледж, по всій країні. Окрім того, нас від інших закладів вищої освіти вигідно відрізняє те, що ми маємо ступеневу систему: «кваліфікований робітник», «фаховий молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр», аж доктора наук, професора. Тому в стінах нашого інституту та коледжу надають весь спектр послуг як із професійної, так і з наукової підготовки.

Довідка:
Надія Семенівна Мякушко – докторка філософії (політичні науки). Дійсний член Всеукраїнської асоціації політичних наук. Авторка 29 наукових публікацій (українською та англійською мовами).
Директорка Полтавського інституту економіки і права  Університету «Україна», доцентка кафедри соціальної роботи інституту.
Понад 15 років її обирали на відповідальні посади у структурі Федерації профспілок України.
У 2006-2010 роках працювала заступником голови з соціально-гуманітарних питань Полтавської обласної державної адміністрації. Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

– Я так розумію, на «кваліфікованого робітника» можна вступати після дев’ятого класу?

– На робітничі спеціальності та на «фахового молодшого бакалавра» можна вступати після дев’яти класів. Цього року ми вперше набираємо на цей ступінь. «Фаховий молодший бакалавр» – це перший рівень вищої освіти (а наш коледж має статус закладу вищої освіти, а не професійно-технічного). І вступити на «фахового молодшого бакалавра» можна без ЗНО. Це дає можливість через три роки зарахувати студента на третій курс бакалаврату. Ми ліцензували всі спеціальності на «фахового молодшого бакалавра», щоб забезпечити ступеневу систему.

Чому це важливо? У нашому закладі діє кредитно-модульна система. І дисципліни, так звані кредити, складені студентом під час здобуття ступеня фахового молодшого бакалавра, йому зарахують на іншому рівні. Відповідно, це впливає й на обсяг оплати. Ідеться про всю мережу навчальних закладів Університету «Україна».

– Чи з’явилися у вас нові спеціальності за останні роки?

– Ми залишили п’ять спеціальностей, але впровадили спеціалізації. Розуміємо, що такі спеціальності мають також інші полтавські виші, тому шукали свою нішу. Наприклад, спеціальність «Соціальна робота» є також і в педагогічному університеті. Але там переважно викладають соціальну педагогіку, а наша кваліфікація – «Соціальна робота та соціальне забезпечення». Наші випускники ідуть працювати здебільшого в соціальну сферу: центри соціальної служби сім’ї, дітей та молоді, управління соцзахисту, Пенсійний фонд, Службу зайнятості тощо. Що стосується спеціальності «Правознавство», то ми готуємо спеціалістів з цивільного, міжнародного, господарського та трудового права. Кримінальне – не наш напрямок, у нас не навчаються на слідчих криміналістів, хоча багато наших випускників працюють у Нацполіції.

– Який відсоток ваших випускників влаштовується працювати за спеціальністю?

– Дуже високий. Ми працевлаштовуємо студентів найпізніше з третього курсу. Зазвичай у цей час вони починають самостійно заробляти собі на навчання. І коли ми надаємо індивідуальні графіки відвідування занять, то дозволяємо працювати лише тоді, якщо робота за фахом. Близько 70 відсотків наших випускників працюють за фахом. Разом із студентом та його батьками ми підбираємо базу для практики. Наприклад, хлопець із Лохвиці навчається у нас за спеціальністю «Правознавство», то ми можемо його влаштувати в один із відділів філії Пенсійного фонду. Там теж потрібен юрисконсульт. І студент уже на цьому спеціалізується, бере відповідну тему курсової, дипломної тощо.

 

– Чи надає ваш вищий навчальний заклад можливість стажуватися за кордоном?

– Хочу зазначити, що я до стажування за кордоном ставлюся дуже обережно і не вважаю стажуванням збирання ягоди тощо. Про міжнародну практику ми говоримо, коли йдеться про вдосконалення іноземної (а в нас є спеціальність «Філологія та переклад»). Близько 10% наших студентів після третього курсу стажуються за кордоном, зокрема в Канаді, США, Чехії, Польщі, країнах Прибалтики, Болгарії. Раніше були тісні зв’язки з Білоруссю, зараз це змінилося. До війни з Росією ми мали дуже хороші стосунки з низкою російських вищих навчальних закладів. Сьогодні ми з ними не співпрацюємо. Але в інших країнах абсолютно всі наші студенти можуть стажуватися. Окрім того, ми маємо спільні освітні програми з польськими та прибалтійськими закладами вищої освіти. І студент може навчатися одночасно і за нашою, і за польською програмою та отримати два дипломи.

 

– За якими спеціальностями студенти проходять стажування за кордоном?

– Здебільшого за економічними спеціальностями, а також «Соціальна робота», «Фізіотерапія» та «Соціальна робота». Умови здобування спеціальності «Правознавство» у Європі дещо інші, там немає бакалаврату та магістратури, як у нас, але на споріднені спеціальності, такі як «Правоохоронна діяльність» та «Прикордонна митна справа», наші випускники йдуть радо. Якщо дитина здібна та мобільна, то вона залишається працювати за кордоном.

 

– Знаю, що інклюзивність освіти – один із пріоритетів вашого вищого навчального закладу. За якими спеціальностями можуть навчатися студенти з інвалідністю?

– У нас студенти з особливими освітніми потребами навчаються за всіма спеціальностями. Зараз практично всі діти з вадами слуху з 22-ї полтавської школи та Миргородської спеціалізованої школи вступають до нас. Переважно вони обирають «Соціальну роботу» або «Фізіотерапію», бо немає слуху, але добре працюють органи тактильних відчуттів.

Такі діти приходять досить слабкими, і практично рік ми тратимо на те, щоб підтягнути їх до рівня середньостатистичного студента закладу вищої освіти. Але врешті студенти стають абсолютно соціалізованими. У нас супроводом студентів з особливими освітніми потребами займаються кваліфіковані фахівці. У нашому закладі вищої освіти створили всі умови: лінгвістичний кабінет для слабочуючих, диктофони для слабозорих, уся архітектура доступності для осіб з вадами опорно-рухової системи. Варто зазначити, що п’ятдесят відсотків зусиль під час роботи зі студентами з особливими потребами ми витрачаємо на комунікацію з їхніми батьками. Ми ламаємо уявлення, як ця дитина має жити. Тут дуже важливий психологічний супровід, фізична й соціальна адаптація. І якщо ми протягом року хоча б двох-трьох студентів реабілітуємо, то заради цього варто цією роботою займатися.

 

– Чи стартувала вже вступна кампанія в закладі вищої освіти?

– Для дев’ятикласників вона розпочалася 7 липня. Для денної форми магістратури вступ стартує 5 серпня, далі – бакалаврат. В умовах COVID-2019 ми мусимо працювати по-іншому. Цього року здебільшого приймаємо документи поштою. Ми їх опрацьовуємо, потім контактуємо з абітурієнтом через Skype, і вже лише коли студент точно визначився, що вступає до нас, йому треба лише раз приїхати, щоб скласти вступні випробування.

– Тож днів відчинених дверей не буде цього року?

– Ні, цьогоріч ми не проводили. Усю інформацію можна знайти на нашому сайті та в групах у соціальних мережах. Деякі абітурієнти приїжджають з батьками, приймальна комісія працює з дотриманням усіх карантинних умов, але все-таки ми намагаємося приймати документи дистанційно.

Окрім того, наш заклад вищої освіти робить усе, щоб підготувати до ЗНО або до іспиту на магістратуру з іноземної мови. У нашому лінгвістичному центрі є безкоштовний факультатив, зокрема й для студентів заочної форми. Також дев’ятикласників та студентів коледжу тут готують до ЗНО з української мови.

 

Хочу додати, що світ не стоїть на місці. І зараз багато хто ставить запитання, чи потрібна взагалі вища освіта. Адже все одно випускники не працюють за фахом. Я б не була такою категоричною. Вища освіта не лише спеціальність – це освіченість, певна адаптація до суспільного життя. Здобута перша вища освіта не обов’язково на все життя. Якщо вже є складені модулі, можна продовжити навчання за кордоном, і їх там зарахують. Наші дипломи нострифікують усі країни Європи. Канада навіть без підтвердження бере наших студентів за умови знання мови. Також Посольство Ізраїлю зверталося до нас, адже в них велика потреба в соціальних працівниках. Не обов’язково здобувати ступінь магістра, але рівень бакалавра все-таки потрібен кожному. Треба мати якісь спеціальні знання й уміти комунікувати в цьому дуже динамічному світі.

Чекаємо на Вас за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 6.

Телефон приймальної комісії: (050) 404-28-04.

Ми в мережі Інтернет: pl.uu.edu.ua

У соцмережах: https://www.facebook.com/piepuniverukraina/

Автор: Наталка Сіробаб