«В океані рідного народу відкривай духовні острови» – такою була тема заходу. Він розпочався поетичним твором «Молитва до мови»: «Мово! Ти наш вогонь на темнім полі битви. Невинна кров пролита в боротьбі. Тебе вкладаєм тихо до молитви. І за спасіння дякуєм тобі.»
Наша мова як головна ознака етносу пережила за чотири століття безліч утисків і знущань. Сьогодні українська мова визнана однією з найкрасивіших у світі мов за мелодійністю – ІІ місце, за красою лексики – ІІІ місце. Зараз вона посідає 26 місце у світі за кількістю її носіїв. 45 млн. людей сьогодні говорять українською.
Саме з праці Нестора – Київського літописця, письменника агіографа «Повість минулих літ» починається писемна українська мова, День якої відзначається в Україні з 1997 р. 9 листопада.
Стало традицією в інституті відзначати Несторів день. Цього року студенти «мандрували» в світ мови, яка так багата на цікавинки: її історія, шляхи розвитку, семантика, особливості, відмінності, зв’язок з іншими дисциплінами. Вамого прозвучала інформація про українську мову в цифрах і фактах (студенти ІІ, ІV курсу спеціальності СПО – Тушна В., Бойко А., Зубань О., Кондратенко В., Головня Д., Хмеленко Д.).
Велично звучав вірш-рекордсмен «Заповіт» Тараса Шевченка, який перекладався 150 разів на різні мови світу. Прослухали учасники заходу і аудіозапис української народної пісні «Дунай, Дунай, чому смутен течеш»?, яка вважається найстарішим відомим текстом української пісні.
Цікавими були відповіді студентів Бабич А., Барабаш І., Лядавської Т., Руссу А., Лісовець М., Гожого Р., Нагайник С. (факультет правознавства та фінансів) у бліц-інтервю: «Що я можу зробити для рідної мови»? Перш за все – «вивчати її»; «не боятись заглядати у словник», як казав колись М. Рильський; «звертатись до класиків української літератури, сучасних письменників»; «розвивати усне мовлення».
Великий інтерес у студентів викликало «лінгвістичне асорті». Це – гумористичні діалоги про мову, цифрові вірші, синоніми до слів «бити», «горизонт»; походження назв українських місяців, псевдоніми відомих поетів, письменників; використання фразеологізмів; паліндромів.
В руках студентів були плакати, які свідчили про їх відношення до рідної мови і бажання вдосконалюватись: «плекаймо рідну мову», «любімо рідну мову», «спілкуймося рідною мовою», «вивчаймо її», «мова – ДНК нації».
«Це голос нашої молоді, наше майбутнє, яка вірно визначає пріоритети в загальнолюдських цінностях» – було заключним словом викладача кафедри правознавства Кравченко А.П.
