В сучасних умовах помітно зростає значення інституційної освіти, яка забезпечує інтеграцію формальних, неформальних та інформальних шляхів здобуття нових знань та компетентностей. Заклади вищої та фахової передвищої освіти відіграють вагому роль у розвитку сучасного освітнього простору та громадянського суспільства, забезпечують збагачення інтелектуального, професійного та духовного потенціалу. Інституційна вища та фахова передвища освіти є не лише осередком підготовки фахівців, але й важливим центрам науки, культури, громадянського виховання та суспільних трансформацій. В умовах глобалізації, цифровізації та сучасних викликів, пов’язаних із війною в Україні, економічною нестабільністю та соціальними змінами, значення закладів вищої та фахової передвищої освіти суттєво зростає.
Інституційна освіта забезпечує підготовку кваліфікованих кадрів для всіх сфер суспільного життя, здійснює формування професійної компетентності майбутніх фахівців різних професій. Від якості підготовки майбутніх фахівців залежить ефективність функціонування державних інституцій, економіки, системи охорони здоров’я, освіти та соціального захисту населення. Водночас інституційна освіта виконує важливу науково-дослідницьку функцію. Саме у закладах освіти здійснюється значна частина наукових досліджень, створюються інноваційні технології, формуються нові підходи до вирішення суспільних проблем. Наукова діяльність викладачів і здобувачів освіти сприяє розвитку науки, техніки, соціальної сфери та державного управління. У сучасному світі конкурентоспроможність держави значною мірою залежить від рівня розвитку науки та інновацій, а тому університетська освіта стає важливим стратегічним ресурсом держави.
Особливого значення заклади освіти набувають у процесі формування громадянського суспільства. Вища школа сприяє вихованню активної, відповідальної та свідомої особистості, здатної критично мислити, аналізувати суспільні процеси та брати участь у демократичному розвитку країни. Саме в освітньому середовищі молодь набуває навичок комунікації, толерантності, соціальної відповідальності та лідерства. Через освітній процес формуються цінності демократії, гуманізму, патріотизму та поваги до прав людини.
У сучасних умовах війни в Україні суспільне значення закладів вищої та фахової передвищої освіти стає дедалі помітнішим. Інститути та коледжі не лише продовжують освітню діяльність в умовах небезпеки, а й активно долучаються до волонтерської, гуманітарної та соціальної підтримки населення. Науковці здійснюють дослідження у сфері безпеки, психологічної допомоги, соціальної адаптації ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. Здобувачі освіти та викладачі беруть участь у благодійних ініціативах, інформаційній протидії агресії та підтримці військовослужбовців. Заклади освіти стають осередками культурного розвитку та збереження національної ідентичності. Їхня діяльність сприяє популяризації української мови, культури, історії та традицій, формують духовні цінності молоді. Через освітні та наукові заходи, конференції, культурні проєкти й міжнародне співробітництво заклади вищої освіти інтегрують український освітній простір у світову академічну спільноту.
У системі вищої та фахової передвищої освіти Полтавщини окреме місце належить ЗВО «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», який вже майже тридцять років успішно реалізує освітню підготовку фахівців, провадить науково-дослідну діяльність, активно працює в системі підвищення кваліфікації державних службовців та фахівців різних сфер, долучається до організації та реалізації волонтерських, просвітницьких ініціатив, соціальних проєктів. Заклад вищої освіти було створено у липні 1998 р. під егідою Академії інженерних наук України як ТОВ «Інститут розвитку людини» (Інститут інвалідів). Визначальною метою Інституту стало створення й організація системи підготовки та перепідготовки фахівців у галузі ринкової економіки, сфери соціально-правового забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємств і установ, насамперед, із числа людей із інвалідністю, дітей-сиріт, малозабезпечених та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, локальних конфліктів, воєн і надзвичайних ситуацій. 9 грудня 1998 р. на перших Зборах Засновників було прийнято рішення про створення нового закладу вищої освіти інтегрованого типу – Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Засновником та президентом Університету «Україна» є доктор технічних наук, професор, академік-засновник НАПН України Петро Таланчук. Посаду ректора Університету «Україна» займає кандидат юридичних наук, доцент Ірина Таланчук. На Полтавщині Університет «Україна» представлено Полтавським навчально-науковим комплексом, що об’єднує Полтавський інститут економіки і права та Полтавський фаховий коледж.
Полтавський інститут економіки і права Університету «Україна» було засновано у червні 1999 року як заклад вищої освіти, що здійснює підготовку фахівців у галузях права, економіки, філології, соціальної роботи, спеціальної освіти, психології та інших суспільно значущих напрямів. Інститут поєднує освітню, наукову, виховну та громадську діяльність, сприяючи формуванню професійно компетентних, соціально активних і конкурентоспроможних спеціалістів. У 2012 році було засновано Полтавський фаховий коледж Університету «Україна», який готує кваліфікованих робітників та фахових молодших бакалаврів. Разом інститут та коледж є Полтавським науково-навчальним комплексом у складі Університету «Україна», що забезпечують підготовку здобувачів вищої та фахової передвищої освіти відповідно до сучасних стандартів освіти, вимог ринку праці та актуальних суспільних потреб.
Робота комплексу розпочиналася з підготовки фахівців за такими спеціальностями: «Право», «Фінанси», «Маркетинг», «Менеджмент організацій», «Менеджмент ЗЕД», «Бухгалтерський облік», «Переклад», «Соціальна робота», «Фізична реабілітація», «Журналістика». Станом на сьогодні Полтавський інститут економіки і права готує здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти зі спеціальностей «Право», «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Спеціальна освіта», «Філологія (переклад)», «Психологія», «Соціальна робота».
У Полтавському фаховому коледжі здійснюється підготовка фахових молодших бакалаврів зі спеціальностей «Право», «Соціальна робота», «Секретарська та офісна справа», «Соціальна робота та консультування», а також кваліфікованих робітників за п’ятьма спеціальностями, зокрема: «Перекладач жестової мови», «Секретар керівника», «Соціальна робота», «Покоївка», «Оператор комп’ютерного набору / обліковець з реєстрації бухгалтерських даних». За роки існування науково-навчального комплексу було підготовлено більше 20 тис. фахівців, в тому числі близько 1 тис. випускників з інвалідністю.
Професорсько-викладацький склад комплексу налічує понад 50 викладачів: 3 доктори наук, 3 професори, понад 20 кандидатів наук, з яких 10 – мають вчене звання доцента, понад 10 викладачів-методистів. Викладачі якісно забезпечують організацію науково-дослідницької та інноваційної діяльності в Полтавському навчально-науковому комплексі.
У 1999-2011 рр. заклад освіти очолював Анатолій Мучник, кандидат політичних наук, доцент. Упродовж 2011-2026 рр. директором Полтавського інституту економіки і права була Надія Мякушко, докторка філософії, кандидатка політичних наук, доцентка, дійсний член Всеукраїнської асоціації політичних наук, визнаний фахівець галузі політичних наук та соціальної роботи з багаторічним практичним досвідом, кавалер Ордену княгині Ольги ІІІ ступеня. Під орудою знань і менеджерського хисту Надії Мякушко Полтавський навчально-науковий комплекс помітно зріс, посилив позиції в освітній та науковій роботі, розпочав активно долучатися до громадських ініціатив та просвітницької діяльності, став одним з найрейтинговіших закладів в структурі Університету «Україна» та впізнаваним в освітньому просторі Полтави. Нині Полтавський інститут очолює кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри правознавства та фінансів Роман Шаравара, а Полтавський фаховий коледж – кандидат педагогічних наук, доцент, викладач вищої категорїї, викладач-методист Руслан Басенко.
Крім професійної підготовки фаховий молодших бакалаврів, бакалаврів та магістрів у Полтавському навчально-науковому комплексі значна увага приділяється науково-дослідній діяльності. Профільними кафедрами здійснюється дослідження двох наукових тем, зареєстрованих в УкрІНТЕІ (2023-2026 рр.): фундаментальне дослідження «Теоретико-концептуальні та практичні аспекти впровадження інституту медіації в правовий та соціально-гуманітарний простір України» (керівник: Тетяна Колотілова, доцент кафедри правознавства та фінансів, кандидат юридичних наук) та прикладне дослідження «Прикладні методики у соціальній роботі» (співкерівники: Надія Мякушко, доктор філософії, кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри соціальної роботи та спеціальної освіти, Ольга Бацман, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри соціальної роботи та спеціальної освіти, Віталій Заіка, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної роботи та спеціальної освіти).
Фундаментальне наукове дослідження «Теоретико-концептуальні та практичні аспекти впровадження інституту медіації в правовий та соціально-гуманітарний простір України» спрямовано на теоретико-концептуальний аналіз та виокремлення можливостей впровадження інституту медіації у правовий та соціально-гуманітарний простір України для покращення системи врегулювання конфліктів та забезпечення справедливості в суспільстві. З-поміж завдань дослідження виокремимо такі: виявити сутнісний зміст медіації як альтернативного способу вирішення конфліктів, проаналізувати її зміст, особливості реалізації, форми та методи здійснення; окреслити інноваційний потенціал медіації для вирішення різноманітних конфліктів, визначити сфери застосування медіації, де цей підхід може бути особливо ефективним, зокрема дослідити потенціал медіації у приватних та публічних правовідносинах, соціальній сфері, вирішенні конфліктів у кадровій роботі тощо; на основі аналізу досвіду інших країн та урахування особливостей українського суспільства розробити конкретні рекомендації для впровадження та розвитку інституту медіації в Україні; визначити переваги та виклики впровадження медіації в сучасному суспільно-правовому середовищі, проаналізувати переваги медіації як альтернативного методу врегулювання конфліктів, а також ідентифікувати можливі виклики та перешкоди для успішного її впровадження, здійснити наукові консультації з представниками різних правових і соціально-гуманітарних галузей, урядовими органами, юридичною спільнотою, громадськістю та іншими зацікавленими сторонами для забезпечення реалізації висновків дослідження шляхом ефективного впровадження медіації в український правовий простір.
Прикладне наукове дослідження «Прикладні методики у соціальній роботі» спрямовано на теоретичний, практичний аналіз та виокремлення можливостей здійснення та впровадження прикладних аспектів соціальної роботи в суспільний простір України. Зокрема, завданнями визначено: вивчити основні напрями у вирішенні надання соціальних послуг та соціальної допомоги населенню; дослідити якість соціальних інтервенцій, заходів з соціальної реабілітації та здійснити розробку конкретних рекомендацій з їх впровадження та використання у соціальній роботі з різними категоріями населення в умовах воєнного стану в Україні; дослідити практико-орієнтовані педагогічні технології для підвищення та удосконалення професійної компетентності майбутніх фахівців з соціальної роботи; відпрацювання технологій та методів і методик соціальних досліджень у практиці соціальної роботи у різних сферах життєдіяльності суспільства; на основі аналізу передового вітчизняного та зарубіжного досвіду розробити конкретні рекомендації щодо впровадження інклюзивних форм роботи; здійснити наукові консультації з представниками урядових та неурядових організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськістю та іншими зацікавленими сторонами для забезпечення реалізації висновків дослідження у практику діяльності закладів освіти, закладів соціальної сфери різних форм підпорядкування.
У межах дослідження зазначених наукових тем здійснюється організація та проведення наукових та науково-практичних конференцій і семінарів, готуються дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії, викладачі активно публікують наукові праці в одноосібних та колективних монографіях, наукових статтях, здійснюється упровадження результатів дослідження у зміст навчальних дисциплін та в зміст курсів підвищення кваліфікації, функціонують наукові гуртки та готуються бакалаврські і магістерські кваліфікаційні дослідження. У Полтавському навчально-науковому комплексі щороку проводиться чотири науково-практичні конференції: міжнародна – «Інноваційний потенціал та правове забезпечення соціально-економічного розвитку України: виклик глобального світу» та всеукраїнські – «Правові, економічні та соціокультурні засади регулювання суспільних відносин: сучасні реалії та виклики часу», «Соціальні практики у фокусі соціальної роботи та спеціальної освіти», «Сучасні питання теоретичної та прикладної лінгвістики». В межах науково-практичних конференцій здійснюється концептуальний аналіз сучасних траєкторій соціально-економічного розвитку України та світу в контексті викликів та перспектив інноваційного суспільства, підвищення рівня наукових досліджень, стимулювання науково-дослідницької та інноваційної діяльності.
Професорсько-викладацький склад комплексу працює над науковими розробками, що спрямовані на забезпечення високої інформативності та якості освітнього процесу, стимулювання наукових пошуків молодих викладачів і здобувачів освіти. Наукові заходи забезпечують стимулювання подальшого розвитку науково-дослідницької роботи викладачів; підготовку наукових розробок із методики викладання професійно спрямованих дисциплін для впровадження їх у навчальний процес фахової підготовки здобувачів освіти; організацію та управління самостійної роботи здобувачів; активне залучення здобувачів спеціальності до участі у науково-дослідницькій діяльності. Результати наукових досліджень професорсько-викладацького складу постійно впроваджуються у процес професійної підготовки фахівців з спеціальностей «Право», «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Соціальна робота», «Спеціальна освіта», «Філологія (переклад)», «Психологія» та інших.
За останні п’ять років викладачами підготовлено більше 30 монографій, 10 підручників, опубліковано понад 300 фахових статей. Здобувачами освіти в опубліковано понад 1 тис. тез. Крім того, викладачі беруть активну участь в атестації кадрів вищої кваліфікації, виступають офіційними опонентами та рецензентами дисертацій.
Важливим напрямом сучасної інституційної освіти є організація системи підвищення кваліфікації, що має вагоме суспільне, професійне та особистісне значення. Нині знання швидко оновлюються, технології розвиваються, а вимоги до професійної діяльності постійно змінюються. Саме тому безперервне професійне навчання стає необхідною умовою ефективної праці та професійної конкурентоспроможності людини. Підвищення кваліфікації сприяє оновленню професійних знань і практичних навичок фахівців. Навчання в системі підвищення кваліфікації забезпечує ознайомлення слухачів із сучасними науковими досягненнями, новими методиками, цифровими технологіями та інноваційними підходами у професійній діяльності. Важливе значення підвищення кваліфікації полягає і в забезпеченні професійної адаптації фахівців до сучасних суспільних викликів. В умовах цифровізації, реформування різних сфер, воєнного стану та інтеграції України до європейського освітнього й професійного простору працівники повинні постійно вдосконалювати свої компетентності. Заклади вищої освіти допомагають спеціалістам опановувати нові професійні ролі, сучасні форми роботи та ефективні механізми вирішення професійних проблем. Суспільне значення підвищення кваліфікації полягає також у покращенні якості надання послуг у різних сферах. Чим вищий професійний рівень працівників освіти, соціального захисту, правоохоронної системи чи державного управління, тим ефективніше функціонують суспільні інституції.
Полтавський навчально-науковий комплекс активно залучається до організації системи підвищення кваліфікації. В закладі діє та успішно реалізовується низка освітніх програм курсової підготовки фахівців різних сфер, юристів, державних службовців, соціальних працівників. Особливим попитом користуються програми підвищення кваліфікації в сфері медіації, державного управління, соціальної роботи та інклюзії.
Для державних службовців реалізуються такі освітні програми як «Запобігання корупції та забезпечення доброчесності», «Інформаційна безпека (з включенням модулів щодо гібридних загроз, боротьби з дезінформацією та маніпулятивним контентом)», «Удосконалення рівня володіння державною мовою», «Концептуально-теоретичні, нормативно-правові та організаційно-інституційні аспекти інноваційної професійної діяльності в системі державної служби України» «Стандарти спілкування, супроводу та надання послуг для осіб з інвалідністю» тощо.
Фахівці-юристи успішно проходять курси за програмами «Медіація у сфері професійної юридичної діяльності та публічної служби», «Концептуально-теоретичні, нормативно-правові та організаційно-інституційні аспекти інноваційної професійної діяльності в системі юстиції України»; «Нормативно-правові та інноваційні засади інституційної розбудови системи виконання судових рішень в Україні», «Правові та практичні аспекти державної реєстрації актів цивільного стану» тощо.
У сфері соціальної роботи та спеціальної освіти успішно реалізуються програми підвищення кваліфікації «Теоретичні та практичні аспекти надання соціальних послуг в Україні», «Захист підлітків, схильних до ризикованої поведінки», «Крок назустріч: інтеграція та захист прав осіб з інтелектуальними і соціальними порушеннями», «Підготовка фахівців жестової мови та сурдоперекладу», «Організація роботи фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб», «Теоретичні та практичні аспекти соціальної роботи з ветеранами війни та членами їх сімей» тощо.
Нині, окреме значення в інституційній діяльності закладів вищої та фахової передвищої освіти належить громадській діяльності. Така робота становить вагоме суспільне значення, оскільки сприяє формуванню активної громадянської позиції молоді, розвитку соціальної відповідальності та зміцненню взаємодії між освітою і суспільством. Важливе значення громадської діяльності закладів освіти полягає у формуванні активного громадянського суспільства.
У Полтавському навчально-науковому комплексі створено умови для розвитку студентського самоврядування. Здобувачі освіти беруть активну участь у громадських ініціативах, соціальних кампаніях, екологічних акціях та культурно-просвітницьких заходах сприяють розвитку демократичної культури, лідерських якостей і навичок командної роботи. Молодь здобуває вміння брати участь у суспільному житті, відстоювати громадські інтереси та відповідально ставитися до соціальних проблем.
Полтавський навчально-науковий комплекс активно співпрацює з багатьма професійними та громадськими організаціями, зокрема ГО «Інститут діалогу, медіацїі та альтернативного вирішення спорів», АО «Маліннікова, Курбала та партнери», ГО «Полтавське міське об’єднання осіб з інвалідністю «Віра», ГО «Перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю «Міст», БО «Світло надії», ГО «Полтавська обласна організація інвалідів «Ключ простору», БО «Карітас Полтава», Полтавським осередком Всеукраїнської організації осіб з порушенням зору «Генерація успішної дії», УТОГ, УТОС тощо.
Окремим напрямом суспільної діяльності Полтавського навчально-наукового комплексу є реалізація волонтерських ініціатив. Волонтерська діяльність у закладі освіти сприяє формуванню почуття відповідальності, гуманізму та солідарності. Волонтерство представлено участю викладачів і здобувачів освіти у благодійних акціях, соціальних проєктах, допомозі військовослужбовцям, внутрішньо переміщеним особам, людям похилого віку, дітям та особам з інвалідністю. Починаючи з 2001 р. і дотепер в комплексі працює волонтерський загін, який за результатами своєї діяльності здобув перемогу в номінації «Кращий волонтерський загін у сфері роботи з людьми з інвалідністю» на міському конкурсі «Волонтер року» (2019 р.) та був відзначений Почесною грамотою міського конкурсу «Волонтер-2020». Через волонтерство здобувачі освіти набувають практичного досвіду соціальної взаємодії та усвідомлюють власну роль у розвитку суспільства. Волонтерська діяльність сприяє професійному становленню майбутніх фахівців. Для здобувачів освіти соціальної роботи, спеціальної освіти, психології та інших спеціальностей участь у волонтерських проєктах є важливою складовою практичної підготовки. Вона дозволяє розвивати комунікативні навички, організаторські здібності, вміння працювати в кризових ситуаціях та приймати відповідальні рішення. Суспільне значення такої діяльності полягає також у зміцненні авторитету Полтавського навчально-наукового комплексу як соціально відповідальної інституції.
Цінним є те, що освітня підготовка фахівців у Полтавському навчально-науковому комплексі посилена його співпрацею з багатьма органами державної влади, закладами освіти, підприємствами, волонтерськими та громадськими організаціями. Комплекс активно співпрацює з такими державними органами як Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Головне управління Національної соціальної сервісної служби України в Полтавській області, Полтавський обласний центр зайнятості, Полтавський державний аграрний університет, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, ТОВ «Ортопед», АО «Маліннікова, Курбала та партнери», ГО «Інститут діалогу, медіацїі та альтернативного вирішення спорів», Полтавським обласним центром фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт», Полтавською обласною дитячо-юнацькою реабілітаційно-спортивною школою дітей з інвалідністю.
Полтавський навчально-науковий комплекс Університету «Україна» здійснює підготовку фахівців у галузях права, фінансів, філології, соціальної роботи та інших суспільно значущих напрямів. Комплекс поєднує освітню, наукову, виховну та громадську діяльність, сприяючи формуванню професійно компетентних, соціально активних і конкурентоспроможних спеціалістів. Основою діяльності комплексу є організація якісного освітнього процесу. Заклад забезпечує підготовку здобувачів вищої та фахової передвищої освіти відповідно до сучасних чинних стандартів, вимог ринку праці та актуальних суспільних потреб. Освітня діяльність спрямована не лише на передачу теоретичних знань, а й на формування практичних компетентностей, аналітичного мислення, професійної етики та навичок самостійного прийняття рішень. У процесі навчання використовуються сучасні освітні технології, інтерактивні методи викладання, цифрові ресурси та елементи дистанційного навчання. Важливе місце у діяльності Полтавського навчально-наукового комплексу займає наукова робота. Науково-педагогічні працівники здійснюють дослідження з актуальних проблем права, соціальної політики, державного управління та освіти. Результати наукових досліджень впроваджуються в освітній процес, публікуються у фахових виданнях, презентуються на конференціях, семінарах та круглих столах. Комплекс сприяє розвитку студентської науки, залучаючи здобувачів освіти до участі у наукових гуртках, конкурсах наукових робіт, конференціях та дослідницьких проєктах. Особливого значення наукова діяльність набуває в умовах сучасних суспільних викликів. Дослідження, які проводяться в комплексі, спрямовані на аналіз соціально-економічних процесів, проблем правового забезпечення, розвитку соціальної роботи, захисту прав людини та вдосконалення механізмів державного управління. Це сприяє формуванню наукового потенціалу регіону та виробленню практичних рекомендацій для суспільного розвитку.
Водночас, Полтавський навчально-науковий комплекс активно здійснює виховну та громадську діяльність. Здобувачі освіти та викладачі беруть участь у волонтерських ініціативах, благодійних акціях, культурно-просвітницьких заходах та громадських проєктах. Така діяльність сприяє формуванню патріотизму, громадянської свідомості, соціальної відповідальності та моральних цінностей молоді. У сучасних умовах розвитку України Полтавський інститут економіки і права та Полтавський фаховий коледж ставлять перед собою завдання здійснювати якісну підготовку висококваліфікованих фахівців, сприяти розвитку науки та підтримці суспільних ініціатив. Освітню і наукову діяльність спрямовано на забезпечення якісної професійної освіти, розвиток інтелектуального потенціалу суспільства та зміцнення української державності.